17.02.2024
Північнокореянка здобуває надію, читаючи Слово Боже, яке змінило її життя.
Північнокорейські студенти підпільного університету оновлюють переклад Біблії Джона Росса
«У Північній Кореї не допускаються жодні ідеології, окрім чучхе, – пояснила Хьон Ок. — Люди живуть в ізольованому просторі, де вони не мають доступу до інших релігій. Я не сповідувала жодну релігію й не хотіла мати з ними нічого спільного».
Хьон Ок покинула Північну Корею, коли їй було за 40 років, і втекла до Китаю, де згодом вийшла заміж за корейця. Подружжя жило в Китаї комфортним життям, проте з часом дізналися, що у Південній Кореї найкращі можливості працевлаштування. Тому, отримавши тримісячні візи, вони вирушили до Південної Кореї, сподіваючись заробити трохи грошей.
Однак ще до закінчення терміну дії їхніх віз уряд Південної Кореї депортував чоловіка Хьон Ок назад до Китаю через проблеми з його документами. Хьон Ок вирішила залишитися в Південній Кореї, сподіваючись, що з часом чоловік і син зможуть повернутися до неї.
Розлучена з рідними, Хьон Ок пережила важку депресію, у неї також почали з’являтися проблеми зі здоров’ям. Вона шукала допомоги всюди, де лише могла.
«У важкі часи мені потрібно було на щось спертися, — сказала жінка, — тому я звернулася до буддизму. Я пішла у храм, де мені порадили провести шаманський обряд. Я зробила це тричі, але нічого не допомогло».
Розпач Хьон Ок зростав, вона замкнулася в собі, рідко виходила з дому і майже не спілкувалася з друзями. Потім подруга-північнокореянка переконала її спробувати щось нове — зайнятися перекладом Біблії Джона Росса.
Біблія Джона Росса стала першим перекладом Святого Письма корейською мовою. Євангеліє від Луки було опубліковано у 1882 році й таємно переправлено до Кореї з китайського міста Мукден (нині Шеньян). Студенти підпільного університету зараз створюють «сучасну читацьку редакцію» повного Нового Завіту Росса.
«Усі мої найближчі друзі займалися перекладом Біблії Росса, і подруга постійно запрошувала мене приєднатися, — розповіла Хьон Ок. — Вона казала, що я можу відвідати виїзний захід для студентів, і якщо мені сподобається, то матиму можливість записатися на курс із вивчення Біблії. Тому я поїхала на захід, після чого почала відвідувати біблійні зустрічі».
Хьон Ок почала з вивчення Євангелія від Луки та роботи над оновленням його перекладу. Хоча вона не зовсім розуміла, що читає, однак продовжувала виконувати завдання, яке отримала, записавшись на курс із дослідження Біблії.
«Спочатку все це здавалося мені дивним, — пояснила жінка. — Але я така людина, що якщо мені дадуть завдання, то я працюватиму над ним до кінця, поки не виконаю його. Так я працювала над цим дослідженням упродовж цілого місяця. Щодня, прокинувшись, я снідала й займалася роботою до 3-ї години ночі».
Виконуючи своє завдання, Хьон Ок згадала те, що вона чула про вчення Христа, коли жила в Північній Кореї. Вона вирішила вивчати Писання, щоб у всьому розібратися.
Хьон Ок дізналася більше про Слово Боже під час християнського виїзного заходу. Тепер вона запрошує інших північнокорейців приєднатися до неї для вивчення Біблії під час подібних зустрічей.
«У Північній Кореї мені найбільше не подобалося, коли християни казали, що якщо хтось ударить тебе по одній щоці, ти мусиш підставити іншу, — розповіла Хьон Ок. — Це не має жодного сенсу. Тому, коли я читала Біблію, це цікавило мене найбільше. Я вивчила уривки, де Ісус заповідав любити Бога, любити ближнього, а також любити свого ворога. Мене це вразило».
Ідея прощення тих, хто нас образив, була чужа Хьон Ок, яка виросла в культурі, що пропагує параною і недовіру. Повсякденне життя північнокорейців регулюється «Десятьма принципами», які вимагають беззастережного підпорядкування ідеології сімейства Кім та заохочують доноси на тих, хто не відповідає вимогам режиму.
Проте, чим більше Хьон Ок вивчала по Біблії життя і вчення Христа, тим більше її приваблювали Його любов і співчуття. «Читаючи про смерть Ісуса, я зрозуміла, що Він помер за наші гріхи, — згадала вона. — Отож, якщо Хтось помер на хресті за мої гріхи і тепер Він учить підставити іншу щоку, як я можу не послухатись Його? Я плакала, читаючи, як Ісус у Гефсиманському саду сказав: “Якщо можливо, нехай мине Мене чаша ця; втім, не як Я хочу, але як Ти”. Лише Бог може віддати Свого єдинородного Сина заради інших людей. Ніхто інший на це нездатний».
Вражена Божою любов’ю, Хьон Ок увірувала в Христа.
Тепер, через трохи більше року після знайомства зі Словом Божим, яке змінило її життя, Хьон Ок продовжує відвідувати заняття із вивчення Біблії. Вона також запрошує інших з північнокорейських біженців приходити на ці зустрічі, які є частиною широкої стратегії донесення Євангелія до північнокорейців, незалежно від їхнього місцезнаходження.
«У світі так багато людей, схожих на мене колишню, які заблукали», — размірковувала вона.
Хьон Ок просить молитися, щоб її син також пізнав надію та мир, які вона отримала у Христі. Хоча зараз він також живе у Південній Кореї, проте не виявляє жодного інтересу до християнської віри.
А ще Хьон Ок просить молитися за народ Північної Кореї. «Я завжди виливаю серце у молитві за Північну Корею, — розповіла вона. — Удома, коли молюся наодинці, я прошу, щоб серця північнокорейців навернулися до Бога».